Посівна – 2016: наскільки подорожчає українське зерно

Експерти агроринку вже озвучили наскільки в цьому році подорожчає посівна кампанія. «Контракти» дізналися, де аграрії зможуть знайти гроші на посівну, і на які культури будуть робити акцент цієї весни.

У минулому році Україна скоротила посівні площі під озимими майже на 13%, до 7,8 млн га. Основною причиною цього стала суха осінь, аграрії в південних регіонах зменшили посіви через нестачу вологи. Зима також не особливо балувала фермерів сніговим покривом. За словами міністра аграрної політики і продовольства, Україні доведеться пересіяти мінімум 15% засіяних площ. Але ця цифра може зрости, оскільки третина озимих знаходиться в слабкому і розрідженому стані. У 2012 р уряд України виділив на компенсацію господарствам, які пересівали озимі, 300 млн грн, а всього площі пересіву становили близько 2 млн га. В умовах військової економіки розраховувати на такі компенсації в 2016 р навряд чи доведеться.

В умовах сухої зими і низьких цін на нафту фермери також різко скоротили і посіви ріпаку. Якщо раніше цю культура вивозили в країни ЄС для виробництва біодизеля, то зараз рентабельність цього напряму різко впала через зниження цін на сировинних ринках. «Ріпак було дуже вигідно вирощувати в Україні до падіння цін на нафту. У той період Європа максимально споживала рапсове масло для виробництва біодизеля. Зараз у зв’язку з падінням цін на нафту біодизель вже не конкурує з цінами на нафтопродукти», – говорить член наглядової ради «Ніжинського жиркомбінату» Олег Волощук. Директор департаменту землеробства і технічної політики в АПК Володимир Топчій заявив, що після сухої осені та малосніжною зими більше 70% слабких і зріджених посівів озимого ріпаку спостерігаються в господарствах Миколаївської, Харківської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Але погані показники рапс показав і в інших регіонах. Так, відповідно до прес-релізу агрохолдингу «Мрія», земельні активи якого зосереджені переважно в Тернопільській області, частина посівів озимого ріпаку, які не витримали жовтневих морозів, будуть пересіяні навесні ярим ріпаком. За підрахунками компанії, це приблизно 9,5 тис. Га. Такі цифри говорять про те, що очікувати урожай цієї культури на рівні попереднього року – 1,74 млн тонн – навряд чи доведеться. Крім того, площі під ріпаком було скорочено на 27%, до 655,2 тис. Га.

Рівняння на соняшник

Проте, в Україні повним ходом йде посівна кампанія ярих. Що будуть сіяти українці в умовах дефіциту оборотних коштів, часткового скасування спецрежиму ПДВ, неможливості залучити банківські кредити? У таких умовах вони будуть робити акценти на максимально прибуткові культури, і в цьому році ключовою з них залишиться соняшник. Зараз ціни на насіння коливаються в межах 11 тис. грн/тонна. Тому багато аграріїв зберігали її до посівної, щоб потім купити добрива, засоби захисту рослин, насіння. «Фермери «сіли» на насіння і віддавати її не хочуть ні в якому разі. Для фермера насіння – «золотовалютний запас», – коментує генеральний директор Allseeds В’ячеслав Петрище. Наприклад, в плановій структурі ярих “Мрії” значну площу в цьому році займе соняшник, який в минулому році компанія сіяла вперше і який добре зарекомендував себе. Провідний експерт зернового ринку консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт” Єлизавета Малишко зазначає, що вперше в історії площі під соняшником зрівняються або навіть перевищать посівні площі під пшеницею. За її словами, якщо розглядати окремо структуру посівних площ олійних культур, можна говорити про те, що соняшник повертає собі раніше завойовані позиції. Якщо до 2005 року на частку соняшнику припадало близько 90%, то з урахуванням соєво-рапсового буму до 2010 року роль соняшнику різко скоротилася: він займав тільки 63% площ. З 2016 ж році позиції соняшнику відновлюються з часткою ринку близько 67%.

Ті компанії, які мають кошти інвестувати в технології, продовжать вирощувати сою. У 2015 р. ця культура не виправдала надій українських фермерів по врожайності. І хоч витрати на її вирощування не великі, у порівнянні з іншими культурами, вітчизняним виробникам є над чим працювати. Тим більше, що ціни на сою продовжують залишатися досить привабливими. Агрохолдинг «Індустріальна молочна компанія» не виключає можливості збільшення площ під цією культурою в 2016 р на 20%.

Заступник генерального директора ТОВ СП «Нібулон» по сільськогосподарському виробництву Костянтин Хмельницький вважає, що очікувати в 2016 р зростання площ під соєю та кукурудзою не варто. «Посіви сої можуть вирости незначно, на 3-4%, вона показала не ту врожайність, яку очікували в цьому році. Я думаю, кукурудза піде на скорочення через низькі цін. Насіннєві компанії зараз дисконтують ціни на насіння кукурудзи, що ще раз підтверджує, що попит на неї невеликий», – сказав він. За оцінками Хмельницького, під урожай 2016 р. аграрії скоротять посіви кукурудзи до 3,8 млн га проти 4,2 млн га в 2015 р, але наростять площі під соняшником, ячменем, сорго. Площі під соняшником будуть істотно збільшені, оскільки це сама маржинальна культура, значна частина посівів якої в тіні і там зовсім інші обороти.

Окремо від експортно орієнтованих культур: пшениці, кукурудзи, соняшнику, слід приділити увагу цукровому буряку. Цього року його посіви можуть скоротитися до рекордного показника – близько 200 тис. Га. «Ми не будемо сіяти буряк цього року, наші заводи стоять вже 2 роки, і навряд чи ми запустимо їх у цьому році, враховуючи цінову кон’юнктуру. Навіть при ціні 14 тис. грн/тонна нам не вигідно це робити », – каже фінансовий директор ТОВ «Сільгосп-продукт» Сергій Бєлойван

Інструменти фінансування

Через девальвацію гривні в 2016 році вартість посівної кампанії, за даними Мінагропроду, зросла в 1,2 рази – до 79,2 млрд грн. Значне подорожчання відбулося через імпортних складових: міндобрив, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, насіння. Витрати на них складають більше 62,7 млрд грн (79,2% загальної потреби), що на 8,2 млрд грн більше в порівнянні з 2015 роком. В цьому році власними коштами сільськогосподарські підприємства забезпечені на 66,6 млрд грн., або на 84%. Дефіцит власних коштів у 2016 році становить 12,6 млрд грн., що на 22% більше в порівнянні з 2015 роком.

Вертикально-інтегровані компанії мають можливість знизити витрати на імпортні товари для посівної, але для дрібних і приватних фермерів витрати покривати нічим. Багатьом доводиться економити і на якості насіння, і на кількості добрив. «Витрати на гектар пшениці в цьому році зросли на 9%, до 12,5 тис. грн», – каже К. Хмельницкий. Він уточнив, що в доларах витрати на вирощування пшениці в цьому році знизилися на 20%, по кукурудзі – на 12%. Зниження прямих доларових витрат на гектар менеджер «Нібулона» пояснив використанням насіння і добрив вітчизняного виробництва.

Павленко вважає, що дефіцит коштів на посівну може бути покритий за рахунок позикових коштів – на 12,2 млрд грн, в тому числі за рахунок залучення банківських кредитів в обсязі 7,2 млрд грн і комерційних позик – 4,4 млрд грн. Але ринок сам намагається врегулювати проблеми, які залишаються типовими в останні 3 роки в період посівної. Багато компаній працюють за бартерними схемами, укладають форвардні контракти, використовують вексельний і інші механізми фінансування. Агрохолдинг «Астарта» в 2016 р планує проавансувати вирощування цукрових буряків та сої на 100 млн грн (у 2015 році – на 75 млн грн). Форвардні компанії починають і держоператори – ПАТ «Аграрний фонд» і Державна продовольчо-зернова корпорація. Остання планує задіяти в 2016 р на форвард істотну суму – 2 млрд грн.

Багато міжнародних виробників насіння і засобів захисту рослин мають партнерські програми підтримки агровиробників. На початку березня Bayer, IFC і ​​Райффайзен Банк Аваль оголосили про програму фінансування “Вексель під 1%”, яка надає умови з авалювання векселів для сільгосппідприємств і фермерів під 1%. Термін фінансування адаптований до аграрного бізнес-циклу (до 9 місяців) і надає можливість остаточно розрахуватися за придбану продукцію після продажу річного врожаю. Компанія Syngenta також пропонує ряд фінансових інструментів для підтримки аграріїв, в тому числі і програму «Форвард Плюс», яка передбачає можливість отримати продукцію компанії під посівну і оплатити її повністю після отримання врожаю. Додатково Мінагропрод намагається розвивати програму аграрних розписок. Поки все йде не дуже гладко в плані тонкощів юридичного оформлення договорів, але відомство в найближчі 2-3 роки розраховує охопити проектом всю Україну.

ukragroconsult.com
30.03.2016